До цього села Марійка з батьками переїхала з великого міста, рятуючись від війни. Звісно, дівчинці було і страшно, і дуже сумно. Але вона швидко призвичаїлася до життя уселі, знайшла нових друзів та почала відвідувати недільну школу. І можна було б сказати, що життя родини повернулося до норми, проте було у цьому житті одневажке переживання. Старший брат дівчинки пішов захищати свою землю. Серце мами сповнювали змішані почуття – вона надзвичайно пишалася рішенням сина, але до болю хвилювалася за нього. Одного дня Марійка застала маму всю у сльозах, мама не могла нічого їй пояснити, а просто ридала. Дівчинка сиділа поряд і намагалася її заспокоїти. Коли мама змогла опанувати себе, то виявилося, що їй повідомили про смерть сина. Але, оскільки його тіла не знайшли, то жінка відмовлялася у це вірити. Вона стверджувала, що він живий. Марійка попросила в церкві молитися про її брата та про маму. Упродовж майже року дівчинка, її мама та місцеві віруючі молилися про цю родину. Але, звісно, через утрату в домі панував сум. Наближалося Різдво, і хоча дівчинка хотіла свята, просити маму проприкраси та подарунки вона не наважилася.

Напередодні Різдва Марійку запросили на свято до церкви. І дівчинка перебувала у піднесеному настрої та якомусь радісному очікуванні. Після чудової вистави кожній дитині вручили подарунок – велику яскраву коробку. Уже вдома дівчинка віднесла подарунок до своєї кімнати й відкрила його. Вона дякувала Богу і за свято, і за цей дарунок. У своїй дитячій молитві вона просила, аби Він подарував щось особливе і її мамі. Марійка почула якісь голоси, а потім грюкнули двері. Коли вона ввійшла до кімнати, топ обачила, що мама плаче. Лист випав у неї з рук, коли вона затулила долонями обличчя. Марійка не знала, що сталося, тому тихенько підійшла до мами і взяла до рук аркуш, що лежав біля її ніг. «Андрій живий» – крізь сльози промовила мама. Але дівчинка не відразу усвідомила значення її слів. «Живий» – прошепотіла вона й почала читати лист. Виявилося, що її брат живий і зараз перебуваєу полоні, чекає на обмін та повернення додому. Це був найкращий подарунок, який лишень міг подарувати Господь цій родині.

*на фото рандомні діти. З етичних міркувань ми не публікуємо фото та імена реальних героїв цих історії.